Бібліотеки - один з
інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою
ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань.
Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис.
років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських
храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу
для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки
стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки,
серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем
Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад
дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це
була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі
робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад,
бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття
центром культурного життя в Київській Русі.
Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так,
з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких
найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про
спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною
збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій
приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять
присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава
Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської
бібліотеки.
Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В
Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту DilovaMova.com, ще з
ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній
Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника
князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна
майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні
зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи.
Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та
Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх
установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в
XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських
родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних
школах.
До другої половини ХІХ і
початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію
Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під
назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і
2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених
пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.
За часів радянської влади
бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.
На сьогоднішній день в
Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з
провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
(НБУВ, сленг. Вернадка), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека
України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна
кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько
53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5
мільйонів читачів.
У цей день,
Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань
на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого,
нашого людського досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і
ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!
Коментарі
Дописати коментар