Міфологія

Виставка на тему: "Міфологія".

Первісна міфологія

Міфологія первісних суспільств у сучасній науці розглядається як система пояснень (за допомогою конкретних міфів) світобудови, місця людини в ній, подібно до того, як для сучасного суспільства притаманне наукове пояснення. Так, за словами Клода Леві-Строса «…в міфологічному мисленні працює та ж логіка, що й у мисленні науковому, і людина завжди мислила однаково добре».

Будучи логічною, але символізованою, міфологія для суб'єкта міфологічного мислення постає реальністю. У первісних суспільствах притаманна їм міфологія виконувала ряд соціальних функцій, була базою, на якій вибудовувалася вся система соціальних відносин, задаючи цінності, правила, поняття про добре і зле, гідне і негідне.

У процесі ускладнення соціального, економічного й політичного життя суспільства, міфологія втрачала становище домінуючої системи пояснення світу. Врешті це призвело до появи розвинених релігійних систем, а потім раціоналістичних форм пояснення світу — філософії та науки. Втім, це не означає витіснення міфології, вона лишається присутньою в культурі як система пояснень світу й організації життя суспільства. Так, міфологія структурує релігійні образи у свідомости людини та слугує необхідною складовою релігійної системи. Також окремі міфи й міфології стають основою для фольклорних традицій, художньої творчости.

Сучасна міфологія

У техногенній цивілізації існує як видозмінена міфологія архаїчного типу, так і власна. До проявів архаїчної міфології в сучасній культурі зараховують віру в паранормальні явища, НЛО, псевдонаукові вчення, наприклад, про планету Нібіру^[8]. В умовах урбанізації розвивається міська міфологія, представлена міськими легендами. При зіткненні з новою областю непізнаного наука породжує свої «гносеологічні» міфи (відкриття марсіанських «каналів», питання про поширеність життя у Всесвіті), які використовує художня творчість, зокрема фантастика.

Системи вірувань, що обґрунтовують і виправдовують панівний або бажаний устрій держави, спрямовують суспільство на досягнення заданих політичних цілей, називаються політичною міфологією. Також виділяються рекламна, корпоративна міфологія.

У контексті художньої творчости сучасна міфологія позбавилася сакральности, проте навколо окремих творів можуть утворюватися своєрідні культи (наприклад, джедаїзм). Системи вигаданих міфів, до прикладу, міфи Ктулху, також називаються міфологіями або вигаданими чи авторськими міфологіями.

Різновиди міфів

Окремі міфи міфологій об'єднуються в групи або класи, залежно від основного сенсу або мотиву. Єдиної загальноприйнятої класифікації міфів не існує, оскільки їх поділ умовний. Класифікації створюються для зручності вивчення міфу, для відтворення цілісної картини світу, яку задавала конкретна міфологія. Найбільш поширеною є класифікація Єлезара Мелетинского, який виділяє такі різновиди міфів:

·        Етіологічні (пояснювальні) — пояснюють виникнення різних природних і культурних явищ, наприклад, для чого слід виконувати конкретні ритуали, як виникли знаряддя праці або чому люди смертні. У широкому розумінні всі міфи є етіологічними.

·        Космогонічні — оповідають про походження Космосу, світу, і його впорядкування.

o    Астральні — оповідають про походження небесних світил (зірок, планет), Чумацького шляху, сузір'їв.

o    Солярні та лунарні міфи — розповідають про походження і функції Сонця та Місяця.

·        Антропогонічні — міфи про появу людини.

o    Міфи про близнюків — розповідають про діяння близнюків, котрі або протистоять один одному, або дружать, вершачи подвиги і добуваючи культурні блага. Близнюками в такому випадку можуть бути боги або інші істоти, причетні до появи людей і їхнього розвитку.

·        Тотемічні — про тотемних предків-покровителів (тварин або рослин).

·        Міфи про вмираючого й воскресаючого бога (героя, звіра) або календарні міфи, які розповідають про циклічні зміни в світі, найчастіше сезонні.

·        Героїчні міфи — про діяння героїв, облаштування ними світу для життя людей, добування/створення культурних благ.

·        Міфи про непорочне зачаття і чудесне народження — виділяються як у самостійну групу, так і мотив у міфах інших груп.

·        Міфи про всесвітній потоп — про потоп, як правило кару богів, в ході якого рятується невелика група людей, гідних започаткувати нове людство.

·        Есхатологічні — оповідають про майбутній кінець світу і його відродження